22 січня 1918 р.
Центральна Рада Четвертим Універсалом проголосила незалежну Українську Народну
Республіку (УНР). І вона повинна була стати суверенною державою. Уряд
більшовицької Росії, після відхилення Центральною Радою його ультиматуму,
посилає на непокірний Київ війська. З північного сходу рухалися 12-тисячні
більшовицькі сили. Проти них український військовий міністр Симон Петлюра мав
15 тисяч вояків. Армія УНР складалася з селянського ополчення, січових
стрільців, колишніх військовополонених та декількох сотень київських юнаків, які
пішли на фронт прямо від шкільної лави.
27 січня 1918
року з Києва назустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив
добровольний Студентський Курінь. Він складався із студентів університету імені
Святого Володимира, а також учнів київських гімназій. Вони майже не мали
бойової підготовки.
Курінь одержав
завдання допомогти утримати станцію Бахмач. Але прийшло повідомлення що станція
Бахмач уже захоплена. Тому загін зупинився на станції Крути. Окопи 300 бійців
Студенського куреня тягнулися 3-4 км. На них рухався передовий загін військ
Муравйова близько 6 тисяч військових.
Бій кипів цілий
день зранку 29 січня й до вечора. Загалом втрати українців під час бою під
Крутами становив близько 300 бійців загиблими. Втрати більшовиків під Крутами
сягли біля 2 тисяч.
Самовідданий
подвиг, який здійснили українські юнаки під Крутами, затримав швидкий
просування військ Муравйова. Але дорога до Києва була відкрита. 9 лютого в
більшовики увійшли в Київ і вчинили криваву розправу над населенням. Було вбито
понад 5 тисяч чоловік. На вулицях розстрілювали всіх, хто розмовляв українською
мовою, носив вишиванку і вуса.
27 студентів ві
гімназистів були захоплені в полон. Перед стратою співали гімн “Ще не вмерла
Україна”. Після розстрілу більшовики не дозволяли селянам поховати тіла
загиблих. Після звільнення території України від більшовиків 19.03.1918 року в
Києві відбувся похорон полеглих у бою під Крутами. Загиблих було поховано з
військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві.
Історичні дати -
не тільки пам’ять про минуле, а й ключ до того,щоб у майбутньому уникнути
помилок минулого. Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну
сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли на таку свідому
самопожертву здатна молодь-нація незнищенна.
Під Крутами
Жертовний хрест під Крутами стоїть,
Людською пам’яттю приречений стояти.
Холодний вітер з верховіть
Цілує Хрест , як сина мати..
Це поле обробляв сівач,
Щоб колосилось буйне жито,
Тепер на нім трагедії печать,
Це поле рясно кровію полите.
Тут України юнь свята
За Україну полягла в страшну годину,
Тут розпинали не Христа,
Тут вбили юну Україну.
Тут юних 300 полягло
За честь, за волю, Україну,
Щоб вільно, радісно жилось
На цій землі онуку й сину.
На грані двох тисячоліть
Чорніє Хрест у білім полі
Тут вмита кровю наша воля
Для нас усіх хрестом стоїть.
