Інтернет - ресурси

Козацтво XV-XXI ст. Документи, карти, ілюстрації, сувеніри

Історія Хортиці

 Мой дом - Украина
 


 Музей живописи
http://gallerix.ru/

Порада учням

Як скласти доповідь ?

 Доповідь - це науковий жанр. Доповідь має чітку структуру та обсяг, передбачає аналіз тематичного матеріалу , а не його копіювання з підручника, енциклопедії або з Інтернету.

    Доповідь буває письмова і усна. Письмова доповідь мало чим відрізняється від реферату. Хіба що   обсяг менше. Усна доповідь - це концентрат письмового. Для усної доповіді потрібно зробити подачу матеріалу ще більш чіткою і виразної.

Доповідь доцільно будувати, дотримуючись наступних вимог:

·         теоретична обґрунтованість;

·         опора на фактичний матеріал;

·         наведення переконливих прикладів (аргументів);

·         власне бачення проблеми;

·         використання коротких речень, які краще сприймаються слухачами;

·       не переобтяження виступу словами іншомовного походження, професійними термінами, абстрактними поняттями, які не всі можуть зрозуміти;

·         відсутність зайвих подробиць, непотрібної, другорядної інформації

Складаємо доповідь

1.      Формулюємо тему, яка  повинна бути зрозуміло і доступною для самого доповідача.

2.      Збираємо матеріал. Бажано використовувати декілька джерел.

3.      Опрацьовуємо  джерела інформації.

4.  Складаємо доповідь.  Доповідь  має чітку структуру: титульний лист, зміст, вступ, основна частина і висновок, список використаної літератури. (Список використаної літератури повинен бути справжнім, а не спеціально вигаданим, щоб справити враження на викладача.)

5.   Постаратися переписати прочитане своїми словами. Ви ж не літературний нарис пишете, а докладаєте про те, що прочитали всім.

6.      Оформити доповідь у письмовій формі або в електронному вигляді.

Уроки історіїї

http://taniyruda.blogspot.com/

Порада учням

Етикет в електронному листуванні

Спілкуючись електронною поштою (так само, як розмовляючи віч-у-віч чи по телефону), потрібно дотримуватися певних неявних правил поведінки. Ці правила відомі як «поштовий етикет» або правила поведінки в мережі. Для вдалого спілкування дотримуйтеся таких порад:

• Будьте обережні з гумором і емоціями. Електронна пошта не дуже добре передає емоції, тому одержувач може не зрозуміти, яку саме інтонацію ви мали на увазі. Саркастичний гумор особливо ризикований, оскільки одержувач може витлумачити його буквально й образитися. Для передавання емоцій використовуйте емограми (див. розділ «Використання емограм» у цій статті).
• Подумайте, перш ніж надіслати лист. Писати та надсилати повідомлення електронної пошти – дуже швидка й проста справа; іноді навіть занадто проста. Переконайтеся, що ви продумали своє повідомлення, і не пишіть, якщо ви в поганому гуморі.
• Тема повідомлення має бути чіткою та зрозумілою. Доцільно підсумувати повідомлення в кількох словах. Тим, хто отримує багато повідомлень, тема допоможе визначити пріоритетність повідомлення.
• Намагайтеся писати короткі повідомлення. Хоча для розміру повідомлення немає обмежень, електронну пошту створено переважно для швидкого спілкування. Багатьом людям не вистачає часу або терпіння, щоб прочитати більше кількох абзаців.
• Не варто писати ТІЛЬКИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ. Багато людей сприймають речення, написані великими буквами, як крик; їх це може дратувати або ображати.
• Уважно ставтеся до образливої та конфіденційної інформації. Будь-який одержувач може переслати ваше повідомлення іншим – свідомо або випадково.

Крім того, намагайтесь уникати орфографічних і граматичних помилок в офіційному та діловому спілкуванні. Недбалі повідомлення свідчать про непрофесійність. Вичитуйте свої повідомлення, перш ніж надіслати їх. Також за наявності використовуйте вбудований у програму електронної пошти модуль перевірки орфографії.

Цих порад , на мою думку,  слід  дотримуватися залишаючи коментарії на сайтах та блогах.

Музеї України

Сучасний музей історії Острозької академії є невід’ємною частиною діяльності університету. Експозиція музею побудована за хронологічним принципом і розкриває історію Острозької академії від заснування до сьогодні в нерозривному зв’язку з українською історією та культурою. Враховуючи важливість історії Острога та Острозької академії у розумінні загального розвитку української історії та культури, музей історії Острозької академії покликаний зберегти та популяризувати знання про розвиток Острога XVI – поч. XVII ст., діяльність князів Острозьких та їх роль в українській та європейській історії. Крім того, музей займається збиранням та збереженням української культурної та мистецької спадщини, відродженням історії міста Острога від XVI ст. до наших днів.
 Віртуальна екскурсія Музеєм історії Острозької академії 
 http://incognita.day.kiev.ua/museums/ostroh/

Цікава історія

Вперше назва "Україна" з'явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв'язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: "...и плакашася по нем всі переяславци... бе бо князь добр и крепок на рати... и о нем же Украина много постона...". За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву "Україна", яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.

***

Найстародавнішим істориком на території України вважається один з античних науковців Сириск. У 1908 році на землях античного міста Херсонесе археологи знайшли стелу з текстом III ст. до н.е. Напис вдалося розшифрувати, і з'ясувалося, що стелу було встановлено на честь херсонесіта Сириска, сина Геракліда, увінчаного за історичні дослідження золотим вінком. Нині стела зберігається в Херсонеському історико-архітектурному заповіднику в Севастополі.

***

Найдавніші прізвища, тобто власні особові назви, близькі за значенням до сучасних прізвищ , зафіксовані в українських пам'ятках ділової мови — грамотах ХІV - XV ст. Це князь Іван Васильович Чорторийський, пан Іван Чорний, пан Воячко Рогатинський. Характерно, що все це прізвища людей, котрі належали до тодішньої суспільної верхівки, прізвища князів, магнатів, власників великих земельних маєтків. Чому саме в них з'явилися прізвища? Ці люди купували і продавали свої села й інші маєтності, записували їх у спадок дітям, родичам, і ці юридичні дії потребували оформлення відповідними документами. А для дітей чи онуків було вигідно, щоб прізвище свідчило про те, що вони нащадки і спадкоємці такого-то предка.

***

Найдавніші житла первісної людини на території України типу чумів, вкритих шкірами (стоянка Молодове-1 поблизу с. Молодове у Чернівецькій області), а також житлові печери з перегородками з кісток мамонтів (грот Чокура у Сімферополі) належать до муст'єрського періоду (середній палеоліт: 50-40-ві тис. до н.е.).

 

***

Найдавнішими документальними спорудами на території України, збудованими до винаходу технічних засобів будівництва, є кургани. Це —"піраміди південних степів", як їх називали перші дослідники XVIII ст. Феномен цих споруд, а, отже, і колосальних витрат непродуктивної праці, залишається нез'ясованим. Найбільша кількість степових курганів споруджена у ІІІ-ІІ тис. до н.е.

***

Найдавніші згадки про пересилку вістей на території України належать до 1 тис. до н.е.: грецькі історики згадують про передачу повідомлень у народів, які жили у Причорномор'ї, — скіфів та сарматів.

***

Найбільшою битвою з XVII ст. до середини XX ст. є Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони, і Річчю Посполитою — з іншої. В ній брало участь до 600 тис. воїнів. Тільки битви другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви і Берліна мали більші масштаби.

                                                                                 ***

Найбільшим транспортним шляхом стародавності, що пролягав на території України, був "шлях з варяг у греки" — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3000 км, що зв'язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Виникла вона у IX — на початку X ст. і мала велике значення для розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі Давньої Русі.

***

Перший автомобіль з'явився на території сучасної України, а разом з тим і в усій тодішній Російській імперії у 1891 році в Одесі Купив у Франції це механічне чудо редактор газети "Одесский листок" В.В.Навроцький. То була одна з найперших ще дослідних моделей уславленої згодом фірми Панар-Левассор.

***

Автохтон — грецьке слово, що відповідає латинському "абориген" і означає людину, що споконвіку живе в одній і тій же місцевості.

Професори Погодін, Лавровський, академік Соболевський розвинули теорію, що в Київському князівстві спочатку жили великороси (тобто росіяни), які після татарського погрому емігрували на північ, а на їхнє місце прийшли українці. Проти так званої погодинської теорії виступали професор Максимович ("О мнимом запустении Украины", 1857 рік), О.Котляревський ("Были ли малороссы исконньми обитателями Полянской земли или пришли с Карпат в XV веке") і В.Антонович ("Киев, его судьба и значение", 1882 рік). Докладний огляд цього питання дав професор М.Грушевський в своїх працях. Він переконливо доводить тезу про автохтонність українського народу.

Важливу роль у доведенні автохтонності українського народу відіграли пізніші археологічні розкопи, які виявили, що Київщина була заселена ще в палеоліті (найдавніші часи кам'яної доби). Знайдеш знаряддя праці, хатнє знадоб'я та виявлені особливості поховання людей дають привід вважати, що тут жив народ, який був пращуром теперішніх українців.

Підтвердження автохтонності українського населення принесли також дослідження трипільської культури — найдавнішої культури на території України. Хліборобська та мистецька традиції цієї культури спільні з цими традиціями сучасних українців.