Чи
можна вивчати історію в сучасній школі без підручника? Моя думка – можливо. Вивчення
історії – цене лише вивчення історичних
подій, фактів, дат, а й активний процес, у якому учні мають працювати з цілою
низкою джерел: фотоматеріалами, статистичними даними,карикатурами, плакатами,
картиною, текстовими джерелами (офіційний документ, газетне повідомлення,
погляд сучасника подій, погляд очевидця, погляд дослідника)
Навчання історії має розвивати в учнів
навички самостійного мислення, вміння ставити запитання, відрізняти упередження
та робити обґрунтовані висновки. Тому останнім часом все більше уваги
приділяється методам навчання, які в основу навчально-виховного процесу
ставлять діяльність учня , спрямовують його пізнавальну активність,
самостійність, розвивають мислення та надають широкі можливості для
інтелектуального, морального, духовного розвитку.
Орієнтація
на всебічне інформування учнів, запам’ятовування ними великого об’єму знань
поступово змінюється на всебічний розвиток особистості, самостійне здобуття
знань, критичне ставлення до інформації.
Під час самостійної роботи відбувається не
лише пізнання історичного змісту, а одночасно і його аналіз, оцінка і,
звичайно, засвоєння.
Щоб самостійна робота з історичними джерелами була результативнішою, пропоную
учням користуватися пам’яткою – інструкцією,
яка допомагає правильно працювати з інформаційними джерелами. Систематичне
використання пам’ятоксприяє формуванню
відповідних умінь і навичок.
Більш детальніше з памятками - інструкціями можна ознайомитися на сайте вчителя в рубриці"Сучасна освіта для учнів та батьків"
Крути, 29 січня
1918 року … Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної
трагедії. Україна вшановує своїх Героїв. Тепер ми щорічно відзначаємо роковини
загибелі загону молодих українців під Крутами.
22 січня 1918 р.
Центральна Рада Четвертим Універсалом проголосила незалежну Українську Народну
Республіку (УНР). І вона повинна була стати суверенною державою. Уряд
більшовицької Росії, після відхилення Центральною Радою його ультиматуму,
посилає на непокірний Київ війська. З північного сходу рухалися 12-тисячні
більшовицькі сили. Проти них український військовий міністр Симон Петлюра мав
15 тисяч вояків. Армія УНР складалася з селянського ополчення, січових
стрільців, колишніх військовополонених та декількох сотень київських юнаків, які
пішли на фронт прямо від шкільної лави.
27 січня 1918
року з Києва назустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив
добровольний Студентський Курінь. Він складався із студентів університету імені
Святого Володимира, а також учнів київських гімназій. Вони майже не мали
бойової підготовки.
Курінь одержав
завдання допомогти утримати станцію Бахмач. Але прийшло повідомлення що станція
Бахмач уже захоплена. Тому загін зупинився на станції Крути. Окопи 300 бійців
Студенського куреня тягнулися 3-4 км. На них рухався передовий загін військ
Муравйова близько 6 тисяч військових.
Бій кипів цілий
день зранку 29 січня й до вечора. Загалом втрати українців під час бою під
Крутами становив близько 300 бійців загиблими. Втрати більшовиків під Крутами
сягли біля 2 тисяч.
Самовідданий
подвиг, який здійснили українські юнаки під Крутами, затримав швидкий
просування військ Муравйова. Але дорога до Києва була відкрита. 9 лютого в
більшовики увійшли в Київ і вчинили криваву розправу над населенням. Було вбито
понад 5 тисяч чоловік. На вулицях розстрілювали всіх, хто розмовляв українською
мовою, носив вишиванку і вуса.
27 студентів ві
гімназистів були захоплені в полон. Перед стратою співали гімн “Ще не вмерла
Україна”. Після розстрілу більшовики не дозволяли селянам поховати тіла
загиблих. Після звільнення території України від більшовиків 19.03.1918 року в
Києві відбувся похорон полеглих у бою під Крутами. Загиблих було поховано з
військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві.
Історичні дати -
не тільки пам’ять про минуле, а й ключ до того,щоб у майбутньому уникнути
помилок минулого. Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну
сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли на таку свідому
самопожертву здатна молодь-нація незнищенна.
